Оскаржуємо судовий наказ правильно

Особенногсті обжалования судебного приказа Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке приймається в рамках наказного провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо:

заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Сторонами наказного провадження є стягувач, тобто особа, яка подала до суду заяву про видачу судового наказу, та боржник – той, до кого пред’явлено вимогу.

Видача судового наказу проводиться суддею одноосібно без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Статтею 105 ЦПК України передбачено процедуру оскарження судового наказу. Так, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. В заяві має бути зазначено: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; 5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача; 6) перелік документів, що додаються до заяви.

Звертаю увагу, що за подання заяви про скасування судового наказу не потрібно сплачувати судовий збір.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
змінити судовий наказ.

На практиці в більшості випадків суд скасовує судовий наказ та роз’яснює стягувачу його право звернутись з заявленими вимогами в рамках позовного провадження.

Проте інколи судді постановляють ухвалу про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.

Кодексом передбачено, що змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

І ось тут потрібно звернути увагу, що апеляційна скарга має бути подана не на ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, а на сам судовий наказ.

В Єдиному державному реэстрі судових рішень дуже багато ухвал судів апеляціної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження чи про закриття провадження у справі та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, прийнятих за результатами розгляду апеляційних скарг на ухвали про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.

Ось деякі приклади:

На мою думку, така ситуація зумовлена тим, що самі судді в ухвалах про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення зазначають, що на ці ухвали може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів, таким чином, вводячи учасників судового процесу в оману.

Ось зразок таких ухвал:

Тому при оскарженні судового наказу до апеляційного суду слід пам’ятати, що в апеляційній скарзі необхідно просити суд скасувати саме судовий наказ, а не ухвалу суду про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення.

ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА ТЕ, ЩО ДАНА СТАТТЯ НЕ АКТУАЛЬНА ПІСЛЯ ЗМІН ДО ЦПК УКРАЇНИ З 17.12.2017!

Хомич Іван, партнер ЮФ «Юрпротект»