Ситуація клієнта
Клієнт працював головним спеціалістом у державній компанії. У квітні 2022 року роботодавець призупинив з ним трудовий договір, посилаючись на воєнний стан. Згодом підрозділ скоротили, і в лютому 2023 року клієнта звільнили. Суд першої інстанції відмовив у позові. Крім того, він стягнув з клієнта 15 000 грн витрат роботодавця на правничу допомогу.
Що ми зробили
Ми представляли клієнта на всіх етапах справи:
- зібрали документи, підготували позов і у квітні 2023 року подали його до суду;
- оскаржили в апеляції і відмову в позові, і стягнення витрат роботодавця;
- довели, що компанія весь час працювала, укладала контракти і навіть запровадила шестиденний робочий тиждень, тож "неможливості надати роботу" не було;
- показали, що договір призупинили вибірково і без обґрунтування;
- довели, що під час скорочення клієнту не запропонували вакантні посади в новоствореному відділі, хоча закон зобов'язує пропонувати всі вакансії від дня попередження до дня звільнення;
- захистили позицію клієнта у Верховному Суді, куди роботодавець подав касаційну скаргу.
Маєте схожу ситуацію? Адвокат подивиться документи і скаже, з чого почати.
Записатися на консультаціюРезультат
Київський апеляційний суд постановою від 29.07.2025 (справа № 761/14520/23) скасував наказ про призупинення трудового договору і наказ про звільнення та поновив клієнта на роботі. Суд стягнув 489 027 грн середнього заробітку за час призупинення договору, 598 361,16 грн за час вимушеного прогулу і 5 000 грн моральної шкоди. Стягнення з клієнта 15 000 грн витрат роботодавця на правничу допомогу суд скасував. Додатковою постановою від 17.09.2025 апеляційний суд стягнув з роботодавця на користь клієнта 31 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Верховний Суд постановою від 30.06.2026 залишив касаційну скаргу роботодавця без задоволення. Рішення остаточне. Разом на користь клієнта стягнуто понад 1 123 000 грн, і клієнта поновлено на посаді.